Мир Солнца
Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ






Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
TOPlist

Активный отдых. Пассажирские перевозки, байдарки, поход Крым, сплав на байдаркахACTIVE-рейтинг туристических сайтов. Туризм и отдых






TOPlist
on-line.lv IRC/cats IRC_chat
Russian North Carolina
Отдых
skaitliukas e-center.lt
EASY.LV Interneta resursu reitings




contadores de visitas eharmony
contatori per blog


Besucherzahler hot russian women
contatori per blog


Besucherzahler ukraine women website
website counter
web clocks relojes para la web
Contatore
Besucherzahler russian wives
счетчик посещений
Рейтинг SIMPLETOP.NET


СКИДКИ И АКЦИИ
при онлайн бронировании
Зачарованные Карпаты туристическая база (Воловец, Карпаты) - Закарпатье
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Скидка -2%
Туристическая база Еловый двор
Еловый двор
Закарпатье, Поляна
Скидка -2%
Отель Здравница Карпат
Здравница Карпат
Закарпатье, Поляна
Скидка -5%






СКИДКИ И АКЦИИ
при онлайн бронировании
Полянский пейзаж в Поляне
Карпатский Краевид
Закарпатье, Поляна
Скидка -2%
Зачарованные Карпаты туристическая база (Воловец, Карпаты) - Закарпатье
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Скидка -2%
Туристическая база Еловый двор
Еловый двор
Закарпатье, Поляна
Скидка -2%
Отель Здравница Карпат
Здравница Карпат
Закарпатье, Поляна
Скидка -5%



Теги страницы


Деякі аспекти виділення, сегментів спеціалізованого, туризму, Чернівецької області, отдых, Rest

 



Поиск варианта отдыха в Карпатах

Booking.com



Пізнавально-культурно-розважальний туризм

 

Некоторые аспекты выделения сегментов специализированного туризма и их состояние на территории Черновицкой области
Статьи



Цей сегмент туризму може ділитися на надзвичайно багато видів, у залежності від того, що ставить собі за мету той чи інший турист. На нашу думку, є підстави в цьому сегменті виділити два підсегменти: власне пізнавальний (екскурсійного характеру) та культурно-розважальний, туристичні послуги для цих видів тісно поєднані між собою і часто неможливо відокремити одну від іншої. Взагалі кожна з турпос-луг будь якого сегменту має в собі деякий елемент пізнання. В термін "пізнавальний туризм" ми вкладаємо дещо інший зміст, ніж просто засвоєння будь-якої нової інформації. В підсегменті "пізнавальний туризм" принципом виділення видів є характер (форма) надання послуги та використання туристичних об'єктів, що мають антропогенне походження або зв'язані з певною антропогенною діяльністю. До видів даного підсегменту ми відносимо:

1) міський туризм, тобто знайомство з містом у цілому (як об'єктом туризму);
2) етнографічний туризм: знайомство з культурою, традиціями, народними ремеслами, способом життя населення певної території (країни, регіону, села, тощо);
3) історичний туризм: знайомство з місцями історичних подій певної території (регіону, країни, області, міста, вулиці, будинку), особистостями, які пов'язані з певними історичними подіями або відігравали визначну роль в історії певного регіону.

Користуючись зазначеними принципами у пізнавальному туризмі, можна виділити ще досить багато інших одиниць такого плану (літературний, архітектурний тощо).

В організації обслуговування туристів даного сегменту є чимало особливостей. Працівникам екскурсбюро необхідно тісно співпрацювати з науковцями в кожній конкретній галузі науки (істориками, філологами, та ін.). Постійне поповнення новою інформацією тематичних екскурсій, особливо пов'язаних з новими відкриттями (в історії, археології, літературознавстві, тощо), може привернути до такого турпродукту нових клієнтів і буде служити своєрідною рекламою конкретного бюро подорожей.

З точки зору обслуговування, в кожному виді пізнавального туризму доцільно виділяти його підвиди, враховуючи категорію конкретного рекреанта:

а) індивідуал,
б) група туристів,
в) сім'я (родина);

а також вікову специфіку:

а) молодь (діти, підлітки),
б) люди середнього віку,
в) туристи пенсійного віку.

Не мало значить освітній рівень туристів. Від нього, на нашу думку, має залежати складність інформації, яку отримують клієнти під час надання певної послуги (скажімо екскурсії).

Особливими підвидами пізнавального туризму можуть стати спеціально створені комплексні пакети екскурсій для такої категорії туристів як школярі чи студенти (тобто молодь, яка отримує певну освіту). Працівникам турфірм разом з працівниками освіти можна було б розробити тематичні екскурсії з конкретних навчальних предметів: історії, літератури, географії, українознавства тощо. Водночас перші могли б розраховувати на учнівську молодь як на потенційних клієнтів. Такого роду діяльність має назву - шкільний (учнівський) туризм.

Надзвичайно широким є поле діяльності для такого нового предмету в системі шкільних дисциплін як українознавство. На кожній конкретній території під час подорожей та екскурсій учні отримуватимуть знання про традиції, ремесла, фольклор, усну народну творчість, традиційний спосіб будівництва, що існують в даному регіоні, національний одяг та ін. Діти підчас краєзнавчих подорожей можуть не просто спостерігати, а й вивчати місцеві пісні, прислів'я, діалекти, навики в певних ремеслах.

Якщо говорити про Україну в цілому, то такі подорожі, допоможуть зберегти унікальну національну культуру кожного з куточків нашої держави. Адже самобутня культура - це один з факторів, що сприяє розвитку не тільки внутрішнього, а й міжнародного туризму. З іншого боку, подорожуючи з раннього віку, дітям прищеплюється вміння та потреба пізнавати світ.

Організаторам шкільного туризму потрібно враховувати особливості цієї категорії клієнтів. По-перше, в програмі перебування не повинно бути незаповне- них ніш вільного часу, діти повинні увесь час бути зайняті і знаходитися під наглядом дорослих. По-друге, необхідно враховувати особливості перевезення юних туристів та вимоги до техніки безпеки. По-третє, дуже важливим є момент спілкування з ровесниками того регіону, куди відправляється група. Для цього важливо співпрацювати з місцевими закладами освіти. По-четверте, для розвитку даного підвиду туризму доцільно використовувати дешеві але пристойні заклади розміщення та харчування - типу гуртожиток та шкільна їдальня.

Характеристику культурно-розважального підсегменту спеціалізованого туризму доцільно розпочати з питання: "Що ми розуміємо під індустрією розваг?". До індустрії розваг ми відносимо всі заклади культури (театри, концертні зали, ізостудії, виставочні зали, філармонії кінотеатри), а також підприємства, основна діяльність яких спрямована на задоволення потреб людини в розвагах - це атракціони, парки відпочинку, зоопарки, цирки, ігротеки, казино, спортивні зали, підприємства, які організовують спортивні видовища та інші. До індустрії розваг логічно було б віднести ті галузі промисловості, які постачають відповідний інвентар та обладнання.

Культурно-розважальний підсегмент спеціалізованого туризму є досить складним з точки зору визначення видів, бо потреби людей в розвагах надзвичайно різноманітні. З одного боку підприємства індустрії розваг забезпечують саме ті потреби рекреанта, які він хоче отримати, тобто вони орієнтуються на рівень культури й освіти туриста. З іншого боку, пропонуючи конкретний вид послуг, такі заклади формують певний культурний рівень людини, розвивають її особистість. У цьому полягає соціальна спрямованість діяльності підприємства такого роду. Певне місце в індустрії розваг займає "гральний бізнес" - це легальний спосіб заробляти гроші шляхом експлуатації феномену гри (10).

Азартними іграми люди захоплюються дуже давно. Гральні заклади самі по собі є економічно ефективними підприємствами, тому навколо них, як правило, формується система туристичних закладів, які спрямовують свою діяльність на задоволення потреб клієнта в розвагах.

Основним критерієм визначення видів культурно-розважального туризму є відпочинок у поєднанні з отриманням певних розважальних послуг (відвідування театралізованих дійств, фестивалів, спортивних видовищ та ін.). Тобто основною метою туриста є відвідування конкретного концерту (фестивалю), спортивного змагання чи іншого видовища під час своєї відпустки або вихідних днів. Культурно-розважальний момент в організації туристичних подорожей притаманний всім сегментам спеціалізованого туризму. Ускладнення мети подорожі зумовлює виникнення, з одного боку, абсолютно нових видів туризму, а з іншого - значну кількість комбінованих видів.

За критерій визначення підвидів доцільно знову ж таки, брати:

а) вікову категорію,
б) соціальну категорію туристів. Важливим моментом є рівень матеріальної забезпеченості.

Організатори обслуговування клієнтів такого роду повинні індивідуально підходити до вирішення проблем задоволення потреб туристів у кожному конкретному випадку.

Всі види та підвиди даного сегменту спеціалізованого туризму успішно розвиваються на терені Чернівецької області. Цьому сприяють специфічні природні умови, етнічна унікальність і самобутність народу та особливе географічне положення території.


Источник: Дутчак С.В., Дутчак М.В. Деякі аспекти виділення сегментів спеціалізованого туризму та їх стан на території Чернівецької області / Опубліковано: Туристсько-краєзнавчі дослідження. – Вип. 2. – К.: Кармаліта, 1999. - С. 123-136. : http://tourlib.net (использовать материалы возможно только в личных не коммерческих образовательных целях. Все права принадлежат их авторам)

Реклама:


Вступление

Раздел 1. Социально-экономические предпосылки развития рекреационной индустрии
1.1. Рекреационная индустрия в системе экономических приоритетов Карпатского региона
1.2. Направления стратегического развития Карпатского региона на современном этапе
1.3. Рекреационный потенциал Карпатского региона и его использования 1 2 3

Раздел 2. Развитие рекреационной отрасли и туризма в Карпатском регионе
2.1. Освоение Карпатского региона
2.2. Характеристика освоения рекреации в Карпатском регионе
2.3. Мировой опыт развития туризма 1 2

Раздел 3. Формирование политики рекреационного освоения региона
3.1. Принципы развития рекреационной индустрии
3.2. Приоритетные направления рекреации в регионе
3.3. Экономическая регуляция развития рекреационной сферы

Раздел 4. Перспектива модель рекреационной индустрии в регионе
4.1. Рекреационное районирование территорий
4.2. Характеристика рекреационных территорий
4.3. Экологические регламенты рекреационной индустрии
4.4. Система рекреационной инфраструктуры 1 2

Выводы

Литература
Источник: Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону). Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2005. - 96 с. : http://tourlib.net (использовать материалы возможно только в личных не коммерческих образовательных целях. Все права принадлежат их авторам)

 


Предисловие
Геологическое развитие и строение Карпат
Путешествие в глубь веков
Долиной реки Уж
По следам древних старателей
Кварц или диамант!
В урочище Смереков камень
Береговское холмогорье
Вышковская ртуть
Хрустальные дворцы в Солотвине
У «центра» Европы
Излилась на дно морское лава...
Экскурсии по вулканическим Карпатам
Вулкан... В центре Ужгорода
В подземном царстве вулкана
Невицкое
К древнему кратеру
Таинственные воронки
Долина здравниц
Водопад Скакало
Урочище Синяк
На обавский камень
Синее озеро
Загадка одинокой горы
Зачарованная долина
В краю золотистых гроздьев
Долина нарциссов
Морское око
Угольский заповедник
Зверинец в Буштыне

Краткий словарь геологических терминов
Литература
Источник: Лазаренко Э.А. По вулканическим Карпатам. Путеводитель. - Ужгород: Карпаты, 1978. - 96 с. : http://tourlib.net (использовать материалы возможно только в личных не коммерческих образовательных целях. Все права принадлежат их авторам)

 

Джерело: Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу. - К.: Альтерпрес, 2004. - 192 с. (подані матеріали (анотації розділів книги) можливо використовувати лише для ознайомлення. Всі права належать їх авторам. Шукайте книжку у книжкових магазинах)
Передмова
Розділ 1. Екологічний туризм
1.1. Принципи, функції та завдання екологічного туризму
1.2. Гносеологічні та історичні основи екологічного туризму
1.3. Інтеграційні та стабілізаційні основи екологічного туризму
Розділ 2. Конструктивно-географічні основи менеджменту екологічного турихму
2.1. Іноваційні основи менеджменту екологічного туризму
2.2. Науково-методичні основи менеджменту екологічного туризму
2.3. Конструктивно-географічні та дидактичні основи фахової підготовки менеджера екологічного туризму
Розділ 3. Екологічний туризм в системі екологічного геомаркетингу
3.1. Теоретико-методологічні та практичні засади екологічного геомаркетингу
3.2. Екологічний туризм в системі урбоекологічного маркетингу
3.3. Концепція геомаркетингу екологічного туризму як базової основи сталого рекреаційного природокористування
3.4. Екологічний туризм у системі суспільно-економічних відносин
3.5. Суспільно-економічні основи та економічний зміст стратегічного менеджменту екологічного туризму
3.6. Суспільно-економічні чинники розвитку екологічного туризму
3.7. Екотуристичний потенціал та специфічні риси екотуристського продукту
Розділ 4. Реалізація концепції геомаркетингу екологічного туризму
4.1. Особливості геомаркетиніу екологічного туризму
4.2. Розробка комплексу геомаркетингу
4.2.1. Маркетинговий профіль екотуриста
4.2.2. Стратегії збуту і прогнозування потенційного попиту в екологічному туризмі
4.3. Екотуристичні геомаркетингові комунікації
Висновки


Введение
Глава 1: Современный международный туризм и тенденции его развития в мире
1.1 Основные виды туризма и факторы влияющие на его развитие
1.2 Проблема неравенства в секторе туризма
Глава 2: Рекреационный потенциал и проблемы развития отрасли туризма в Украинских Карпатах
2.1 Природные и культурно-исторические условия развития туристской деятельности в Карпатском регионе
Рельеф Карпат
Бальнеологические ресурсы Карпат.
Бальнеогрязевые ресурсы Карпат
Фитолечебные ресурсы Карпат
Климатические и ландшафтные ресурсы Карпат
Историко-культурные ресурсы Карпат
Экологическая ситуация Карпат
Транспортная доступность Карпат
2.2 Социально-экономические условия развития отрасли туризма в Карпатском регионе
Экономические проблемы Карпатского региона
Социальные проблемы Карпатского региона
2.3 Структура рекреационного комплекса Карпатского региона
Глава 3: Проблемы и перспективы развития туристической отрасли в Украинских Карпатах
3.1 Стратегические ориентиры и факторы, подтверждают приоритетность развития сферы туризма в Карпатском регионе
3.2 Тенденции и перспективы развития международного туризма в регионе Украинских Карпат
Заключение
Список источников
Источник: Зазгарская И.Б. Проблемы и перспективы развития туризма на территории украинских Карпат: http://tourlib.net (использовать материалы возможно только в личных не коммерческих образовательных целях. Все права принадлежат их авторам)

 

Джерело: Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат. - Львів: Світ, 1991. - 248 с. (подані матеріали можливо використовувати лише для ознайомлення. Шукайте книжку у книжковиз магазинах)
Передмова
1. Екологічна і біогеографічна характеристика Карпат
Західні Карпати
Східні Карпати
Південні Карпати
2. Історія та організаційна структура охорони природи в Карпатах
2.1. Історичний огляд природоохоронних заходів
2.2. Організаційна структура охорони природи в країнах, на території яких розташовані Карпати
3. Наукове визначення різних типів заповідних екосистем
4. Екосистеми Карпат
4.1. Чехо-словацькі Карпати
Татранський національний парк (ТАНАП)
Пієнінський національний парк
Національний парк Низькі Татри
Національний парк Мала Фатра
Охоронна ландшафтна область "Бескиди"
Охоронна ландшафтна область Малі Карпати
Охоронна ландшафтна область Білі Карпати
Охоронна ландшафтна область Велика Фатра
Охоронна ландшафтна область Гірська Орава
Охоронна ландшафтна область Штіавницьке Горбогір'я
Охоронна ландшафтна область Муранська Планина
Охоронна ландшафтна область Поляна
Охоронна ландшафтна область Словацький рай
Охоронна ландшафтна область Вигорлат
Охоронна ландшафтна область Східні Карпати
4.2. Польські Карпати
Баб'є-Гурський біосферний заповідник
Татранський національний парк
Горчанський національний парк
Пієнінський національний парк
Бещадський національний парк
Інші охоронні території
4.3. Угорські Карпати
Бюккський національний парк
Агтелекський біосферний заповідник
Рослинність
Голлокейський ландшафтоохоронний район
Лазберцький ландшафтоохоронний район
Берженьський ландшафтоохоронний район
Земпленський ландшафтоохоронний район
Природні резервати державного значення
Токайсько-Бодрогзугський ландшафтоохоронний район
4.4. Українські Карпати
Угольсько-Широколужанський заповідний масив
Хустський заповідний масив "ДОЛИНА НАРЦИСІВ"
Карпатський національний парк
Національний парк "Синевир"
Інші важливіші природоохоронні території
Національний парк "Українські Бескиди"
4.5. Румунські Карпати
Біосферний заповідник Ретезат
Бучеджські гори і природні резервати на їх території
5. Міжнародний біосферний заповідник у Бескидах (проект) та його значення для природоохоронного співробітництва
6. Поліфункцюнальне значення заповідних екосистем та оптимізація їхнього охоронного режиму
Післямова

 

Статьи по туризму в Карпатах:
   

Ахекян К. Легенди Невицького замку у сучасному побутуванні сіл Невицьке і Кам’яниця Ужгородського району Закарпатської обл.
Бандерич В., Приндак В., Хоєцький П. Перспективи розвитку мисливського туризму в Сколівських Бескидах
Боднар Л.Р. Напрями залучення інвестицій у розвиток туристично-рекреаційного комплексу Карпатського регіону
Вачевський М.В., Свінцов О.М., Кузнєцов В.Ф. Рекреаційні можливості Трускавецько-Східницького регіону
Горнолыжный туризм в Украинских Карпатах
Грицюк М.Ю., Максимів Л.І. Врахування ризиків у задачі управління портфелями проектів розвитку туристичної галузі регіону Українських Карпат
Грицюк М.Ю., Максимів Л.І. Задачі стратегічного управління портфелями проектів у туристичній галузі Карпатського регіону
Гук Н.А. Перспективи розвитку міжнародного туризму в Карпатському регіоні
Гук Н.А. Перспективні напрямки розвитку туризму в регіоні Українських Карпат
Долина нарциссов - живая легенда Закарпатья
Дутчак С.В. Дві сторони впливу розвитку туристичної індустрії на збереження етнічної самобутності Карпатських гір
Дутчак С.В., Дутчак М.В. Деякі аспекти виділення сегментів спеціалізованого туризму та їх стан на території Чернівецької області
Дутчак С.В. Обґрунтування нових підходів у дослідженні туристсько-рекреаційної діяльності (на прикладі Буковинських Карпат та Середнього Подністров’я)
Зеленый туризм в Карпатах!
Киртич Л.П., Лемко І.С., Гайсак М.О. Курортно-рекреаційне зонування Закарпаття
Костюк І. Франківщина: мрії твої золоті, мрії твої незабуті
Кравців В., Жук П. Концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах
Криницька Н.Г. Особливості лісових рекреаційних ресурсів Львівщини
Любка А. Боржавська вузькоколійка: місцева Швейцарія, яку ми втрачаємо
Медяник А.М. Фактори стійкого розвитку підприємств у сегменті міжнародного туризму Карпатського регіону
Миронов Ю.Б. Спеціальні економічні зони і економічна безпека територій їх функціонування (на прикладі СЕЗКурортополіс Трускавець”)
Миронов Ю.Б. Особливості використання інвестицій у спеціальній економічній зоні "Курортополіс Трускавець"
Миронов Ю.Б. Особливості маркетингової діяльності суб’єктів СЕЗ "Курортополіс Трускавець"
Миронов Ю.Б. Формування інвестиційної привабливості СЕЗ "Курортополіс Трускавець"
Миронов Ю.Б. Чинники перспективного розвитку туристичного бізнесу в СЕЗ "Курортополіс Трускавець"
Михайлишин Л.І. Туризм як напрям економічного розвитку високогірних регіонів Прикарпаття (на прикладі Яремчанського регіону)
Недавня О. Історичний митрополичий Галич як осередок релігієзнавчого туризму та патріотичного виховання молоді
Нікіпелова О.М. Невикористані можливості застосування природних лікувальних ресурсів Карпатського регіону
Новицька-Колодіна А.О., Миронов Ю.Б. Особливості розвитку туризму в умовах спеціальної економічної зони (на прикладі СЕЗ "Курортополіс Трускавець")
Падовська О.М. Традиційний промисел Карпат в контексті формування рекреаційного комплексу
Передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському реґіоні України 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73
Петранівський В.Л. Галицька карпатська туристська інфраструктура: історичний аспект (ІІ пол. XIX ст. – 1939 р.)
Романів П.В. Аналіз ресурсної привабливості Українських Карпат для цілей розвитку пізнавального туризму
Проданюк О.Ю., Гнатяк І.С. Туристичні і рекреаційні можливості околиць хребта Чорногора в зимовий період
Романюк М.Д. Розвиток туризму в контексті соціально-економічного відродження Прикарпаття
Рутинський М.Й. Перспективні напрями розбудови рекреаційної інфраструктури курортної столиці Українських Карпат - м. Яремчі
Рутинський М.Й. Сучасний стан та напрямки розбудови курортно-рекреаційної інфраструктури Івано-Франківщини
Сільське зелене Прикарпаття : Чому саме Прикарпаття? Яремче Татарів Ворохта Яблуниця Верховина Косів Яворів Коломия Галич
Обласна влада і сільський туризм.
За допомогою ТАСІС.
Чим село вабить туриста?
Як вибрати, де зупинитися?
Современные гостиницы Трускавца - комфорт и оздоровление
Українські Карпати 2 3 4
Швагуляк-Шостак О. Карпатський трамвай
Швагуляк-Шостак О. Трускавецкурорт открыл сезон акционирования
Если вы заблудились в Карпатах
В Карпаты по грибы
Важные направления развития туризма в регионе Украинских Карпат
Велосипедный туризм в Карпатах
Водопад Каменка
Гостиницы Карпат
Сбор грибов в Карпатах
Особенности отдыха в Карпатах в мае
Советы владельцам усадеб и туристических баз
Проблемы и перспективы развития экологического туризма в Украине
Ведущие направления использования рекреационных ресурсов Карпат
Почему лучше отдохнуть в Карпатах чем на море
Как отдыхать в Карпатах летом
Организация многодневных походов по Карпатам
Как правильно организовать зимние походы в Карпаты?
Впервые на лыжах

ПРЕДИСЛОВИЕ
ГЛАВА 1. Введение в экотуризм
1.1. Предпосылки зарождения и история развития экотуризма. Концепция устойчивого развития современного туризма
1.2. Возможности управления воздействием туризма на природные туристские ресурсы и выгоды от экотуризма
1.3. Определение экотуризма
1.4. Виды экотуризма
1.5. Динамика роста и емкость экотуристского рынка
1.6. Маркетинговый профиль экотуриста
1.7. Факторы и прогнозы развития экотуризма
ГЛАВА 2. Туроперейтинг в экотуризме
2.1. Понятие и составляющие туроперейтинга
2.2. Проектирование экотуров
2.3. Работа гида с гостями
2.4. Менеджмент качества туристского обслуживания
2.5. Изучение рекреационных потребноаей экотуристов
2.6. Информационный контакт с гостями
ГЛАВА 3. Менеджмент обслуживания экотуристов
3.1. Организация размещения экотуристов
3.2. Организация питания туристов в экологических и приключенческих турах
3.3. Выполнение программы обслуживания
ГЛАВА 4. Безопасность в экотуризме (на примере горных путешествий)
4.1. Определение безопасности в туризме
4.2. Виды опасностей в туризме
4.3. Профилактика опасностей в горных экологических и приключенческих турах. Информированность туристов, подготовка маршрута и акклиматизация
4.4. Структура и причины несчастных случаев в горном экологическом и приключенческом туризме в СНГ
4.5. Природные опасности в горном экологическом и приключенческом туризме и правила поведения
4.6. Организация поисковых и спасательных работ в экологическом и приключенческом туризме
4.7. Опасности для иностранных туристов в Российской Федерации
4.8. Памятка безопасности для международных туристов
1. Предисловие
2. Подготовка к путешествию
3. Безопасность в городе
4. Безопасность в отеле
5. Безопасность в общественном транспорте
6. Безопасность во время вождения автомобиля
7. Как сохранить деньги в безопасности
8. Защита от террористов
9. Защита от инфекционных и вирусных заболевании
ГЛАВА 5. Менеджмент человеческих ресурсов в экотуризме
5.1. Связь управления персоналом со стратегией и структурой туристической фирмы
5.2. Определение потребности в персонале, текучести кадров и производительности труда
5.3. Профессиональные (квалификационные) стандарты подготовки персонала в турбизнесе и гостеприимстве для экотуризма
5.4. Отбор персонала в туристской фирме
5.5. Заключение трудового договора
5.6. Профориентация и трудовая адаптация
5.7. Обучение персонала в туризме и гостеприимстве
5.8. Оценка персонала в туристских организациях
5.9. Высвобождение персонала, увольнение
ГЛАВА 6. Технологии минимизации загрязнения окружающей среды в экологическом и приключенческом туризме
6.1. Приготовление пищи
6.2. Стирка белья и мойка посуды
6.3. Обустройство приютов, отелей, бивуаков
6.4. Утилизация отходов
6.5. Транспортные туристские перевозки
ГЛАВА 7. Экологический и приключенческий туризм как средство социально-экономического развития горных регионов (на примере Западного Непала)
ГЛАВА 8. Развитие экотуризма в горных районах мира
8.1. Туристский регион Америка
8.2. Туристский регион Африка
8.3. Туристские регионы: Ближний Восток и Южная Азия
ГЛАВА 9. Развитие экотуризма в горных районах (на примере Западного Кавказа)
9.1. Выделение и классификация горных туристских районов Западного Кавказа
9.2. Ресурсы и условия развития экотуризма в горных туристских районах Краснодарского края
Краснодарский туристский мезорайон
Апшеронский туристский мезорайон
Сочинский туристский мезорайон
Псебайский потенциально-туристский мезорайон
9.3. Ресурсы и условия развития экотуризма в Майкопском туристском мезорайоне Республики Адыгея
9.4. Ресурсы и условия развития приключенческого и экологического туризма в горных туристских районах Карачаево-Черкесской Республики
Архызский туристский мезорайон
Домбайский туристский мезорайон
Узункольский туристский мезорайон
ЛИТЕРАТУРА

Карпаты