Мир Солнца
Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ



Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
TOPlist

Активный отдых. Пассажирские перевозки, байдарки, поход Крым, сплав на байдаркахACTIVE-рейтинг туристических сайтов. Туризм и отдых






TOPlist
on-line.lv IRC/cats IRC_chat
Russian North Carolina
Отдых
skaitliukas e-center.lt
EASY.LV Interneta resursu reitings




contadores de visitas eharmony
contatori per blog


Besucherzahler hot russian women
contatori per blog


Besucherzahler ukraine women website
website counter
web clocks relojes para la web
Contatore
Besucherzahler russian wives
счетчик посещений
Рейтинг SIMPLETOP.NET


СКИДКИ И АКЦИИ
при онлайн бронировании
Зачарованные Карпаты туристическая база (Воловец, Карпаты) - Закарпатье
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Скидка -2%
Туристическая база Еловый двор
Еловый двор
Закарпатье, Поляна
Скидка -2%
Отель Здравница Карпат
Здравница Карпат
Закарпатье, Поляна
Скидка -5%






СКИДКИ И АКЦИИ
при онлайн бронировании
Полянский пейзаж в Поляне
Карпатский Краевид
Закарпатье, Поляна
Скидка -2%
Зачарованные Карпаты туристическая база (Воловец, Карпаты) - Закарпатье
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Скидка -2%
Туристическая база Еловый двор
Еловый двор
Закарпатье, Поляна
Скидка -2%
Отель Здравница Карпат
Здравница Карпат
Закарпатье, Поляна
Скидка -5%



Теги страницы


Особливості, лісових рекреаційних ресурсів, Львівщини, отдых, Rest

 



Поиск варианта отдыха в Карпатах

Booking.com



Особливості лісових рекреаційних ресурсів Львівщини

 

Особенности лесных рекреационных ресурсов Львовщины
Статьи



Проаналізовано сучасний стан лісових рекреаційних територій Львівщини. Використано якісні дані державного лісогосподарського об'єднання "Львівліс" і національного природного парку "Сколівські Бескиди" та матеріалів польових обстежень. Запропоновано шляхи підвищення ефективності використання лісових рекреаційних ресурсів.

Ключові слова: лісові рекреаційні ресурси, рекреаційна зона, рекреаційне навантаження.

Львівщина характеризується багатим потенціалом лісових ресурсів, що можуть бути використані для відпочинку і оздоровлення населення регіону, країни та інших держав. Приміські рівнинні ліси використовують, як правило для короткотривалого відпочинку. В теплу пору року жителі міст області часто здійснюють поїздки "вихідного дня" у навколишні ліси. Популярними місцями довготривалого відпочинку і, зокрема туризму є ліси передгір'я та гірської частини регіону. Цілющий вплив лісу пояснюється його мікрокліматичними властивостями. На фізичний та психічний стан людини позитивно впливає здатність дерев виділяти кисень, фітонциди, збагачувати повітря додатніми іонами. Відпочинок на природі сприяє задоволенню естетичних і пізнавальних потреб сучасних людей. Таким чином оздоровчі властивості лісових територій часто значно перевищують їхню господарську цінність. Сумарний еколого-економічний та соціальний ефект, отриманий в результаті рекреаційного використання лісів, економісти оцінюють у кілька разів вище, ніж вартість вирощеної на цій ділянці деревини [6].

Проблеми використання лісових територій Львівщини для потреб рекреації розглядаються в працях В.А. Кучерявого, М.І. Долішнього, В.С. Кравціва, С.А. Генсірука, Я.М. Дідик, В.Д. Бондаренко, О.І. Фурдичко та інших [1, 3-5, 7]. На сучасному етапі дослідження важливо знайти тенденції розвитку лісорекреаційних зон, можливостей здачі їх у короткострокове та довгострокове користування. Актуальними залишаються проблеми підвищення ефективності використання лісових рекреаційних ресурсів, регулювання місткості і рекреаційних навантажень місць відпочинку, питання їх благоустрою.

Дослідження проводилися на теренах Львівської області, в межах державного лісогосподарського об'єднання "Львівліс" з використанням апробованих загальноприйнятих методик шляхом збору й порівняльного аналізу виробничої документації та даних польових експедиційних обстежень лісорекреаційних об'єктів.

У результаті аналізу виробничої документації та матеріалів польових обстежень встановлено, що на теренах Львівської області, в межах державного лісогосподарського об'єднання "Львівліс" є 125588 га лісів, які виконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції. У складі цих лісів частка не вкритих лісом лісових земель становить всього 4572 га, тобто 3,64 %, а вкритих лісом - 116409 га (92,69 %). Ліси, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, характеризуються своєрідним породним складом. З поміж головних лісоутворюючих порід провідне місце посідають листяні деревні породи - бук і дуб. Деревостани з перевагою цих двох порід зростають на пл мель (рис. 1).

Розподіл площі лісів, що виконує санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції за переважаючими породами
Рис. 1. Розподіл площі лісів, що виконує санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції за переважаючими породами (га)

При цьому букові ліси займають площу 30425 га (26,14 %), а дубові - 30218 га (25,96 %). Частка лісів з перевагою шпилькових деревних порід становить 33,48 % (38976 га), решта - 14,42 % (16790 га) приходиться на інші лісоутворюючі породи. Серед шпилькових лісів провідне місце займають деревостани сосни, які зростають на площі 20899 га (53,62 %), друге - ялиці - 10615 га (27,23 %) і третє - смереки - 7462 га (19,15 %). Цінними для рекреації є також нелісові відкриті ландшафти, представлені здебільшого пасовищами, сінокосами та заболоченими ділянками. В районі Бескидів та на передгір'ї лісові масиви у пологих місцях змінюються луками, утвореними в результаті традиційного випасу худоби в горах. У лісах рівнинного ландшафту поширеними є напіввідкриті природні біотопи чагарникових лук, утворені в результаті випасу свійських тварин у лісах.

Аналізуючи зібрані матеріали, нами з'ясовано, що в лісах державного лісогосподарського об'єднання "Львівліс" за період з 01.01.1990 р. до 01.01.20003 р. зменшилась кількість, площа та розміри лісорекреаційних зон. Так, якщо пересічна площа однієї лісорекреаційної зони в 1990 р. сягала 4,94 га то в 2003 - тільки 3,29 га. Загальна площа лісових ділянок для відпочинку зменшилася у три рази і сьогодні становить 102 га. За цей період скоротилась з 62 до 31 кількість лісорекреаційних зон. Тенденція зменшення обсягу лісових земель у рекреаційному користуванні ймовірно спричинена недосконалою регіональною лісовою політикою, що призвела до погіршення бюджетного фінансування лісогосподарських підприємств. Упродовж останніх 13 років тільки окремі лісгоспи вкладали кошти у збереження та відновлення лісорекреаційних зон. До прикладу, Жовківський державний лісгосп впродовж 1998 року для таких цілей затратив лише 300 гривень.

Дослідження свідчать, що найбільше рекреаційних зон у 1990 р. було приурочено до листяних лісів, де їх загальна площа сягала 142 га (46,41 %), в тому числі 131 га (42,81 %) на ділянках з перевагою дуба та 11 га (3,59 %) в насадженнях бука (рис. 2). У шпилькових лісах рекреаційних зон було дещо менше, а їх загальна площа складала 98 га (32,03 %), в тому числі в насадженнях ялиці - 57 га (18,63 %), сосни - 36 га (11,76 %) та смереки - 5 га (1,63 %) (рис. 2). Загальна площа рекреаційних зон у насадженнях інших деревних порід не перевищувала 14 га (4,58 %) (рис. 2). На лісових землях не вкритих лісом рекреаційні зони було влаштовано на площі 48 га (15,69 %). Таким чином 84,31 % рекреаційних пунктів було влаштовано на вкритих лісом землях. На початок 2003 р. ситуація дещо змінилася (див. рис. 2).

Співвідношення площ лісорекреаційних зон та їх розміщення у насадженнях переважаючих порід
Рис. 2. Співвідношення площ лісорекреаційних зон та їх розміщення у насадженнях переважаючих порід

Площа рекреаційних зон на вкритих лісом землях зменшилася в 3,2 рази, а на не вкритих лісом землях - тільки в 2,2 рази і становила відповідно 78,43 % та 21,57 % від їх загальної площі. При зменшенні у 2,7 абсолютної площі рекреаційних зон у листяних лісах до 52,94 % зросла їх відносна частка. Останні зміни відбулися за рахунок істотного зменшення рекреаційних зон у лісах шпилькових деревних порід і зокрема у насадженнях смереки.

Загальна рекреаційна місткість лісів, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції в межах державного лісогосподарського об'єднання "Львівліс", становить 628000 чоловік (при нормативі 5 чол/га). Рекреаційна ж місткість відпочинкових зон зменшилася з 1600 чоловік в 1990 р. до 490 чоловік у 2003 р. Допустимі рекреаційні навантаження в лісах, що виконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції сягають 880000 чоловік (при нормативі 7 чол/га). В рекреаційних зонах допустимі рекреаційні навантаження зменшилися з 2100 чоловік у 1990 р. до 590 чоловік у 2003 р. Основне рекреаційне навантаження припадає на зелені зони населених пунктів, які використовуються здебільшого для нетривалого відпочинку. Кращі рекреаційні ділянки - "Джерело", "Радичів ліс" Дрогобицького лісгоспу, "Сосновий бір" і "Калинка" Радехівського, "Колиба" Сколівського, "Пролісок" Старосамбірського.

З рекреаційною метою використовуються також території національних природних парків. Станом на 1.01.2000р. мережа природно-заповідного фонду Львівщини охоплювала 342 об'єкти загальною площею 113167 га, що становить 5,2 % її території. За останні роки створено Надсянський регіональний ландшафтний парк площею 19428 га, який у 1999р. був включений до Міжнародного Польсько-Словацько-Українського біосферного резервата "Східні Бескиди" та національні природні парки "Яворівський" і "Сколівські Бескиди". Крім цього в області існують три регіональні ландшафтні парки загальною площею 28276 га: "Знесіння" в межах Львова, "Верхньодністровські Бескиди" (8536 га) та "Надсянський" (19478 га).

Польовими обстеженнями лісорекреаційних зон встановлено, що їх благоустрій, як правило включає створення доріжково-стежкової мережі, обладнання місць для відпочинку та ночівлі, підготовку майданчиків і дров для вогнищ, притулків на випадок негоди, нагромадження різного обладнання (кілочки для наметів, інвентар для прибирання місця ночівлі тощо), опорядження джерел і джерелець, влаштування оглядових майданчиків, ігрових галявин, дитячих лісових майданчиків, автостоянок, сміттєзбірників.

Невід'ємними атрибутами переважної більшості обстежених лісорекреаційних зон є також лісові меблі - столи і лави, на яких можна розташуватися з обідом, а також місця особистої гігієни. Однак окремі лісорекреаційні зони не мають інформаційних покажчиків, схем місць відпочинку, дороговказів, правил для відпочиваючих, місць особистої гігієни і т. п. На всій території Львівщини недостатня увага приділяється екологічним (природопізнавальним) стежкам, які представляють собою своєрідні музеї природи, де експонуються дерева і трави, птахи і звірі, джерела і річки, галявини і просіки. На таких стежках можна не тільки ознайомитись з мальовничим ландшафтом, з рослинним і тваринним світом рідного краю, а й відпочити, запросити туди гостей, розповісти про таємниці природи дітям тощо. У Німеччині в буферних зонах природних парків є широка мережа природопізнавальних стежок, призначених для екологічної освіти населення. На Львівщині цікавою лісорекреаційною ділянкою є "Стежка Івана Франка", що розташована в кварталі 21 Нагуєвицького лісництва Дрогобицького державного лісгоспу. Ця лісорекреаційна зона приурочена до унікального за своїм складом дубово-ялицевого деревостану (5Дзв 5Яц). Вона займає площу 15 га, в тому числі вкриту лісом - 14,4 га. Тут обладнано дитячий казковий майданчик, дві стоянки для автомобілів і прокладено 3 км пішохідних та велосипедних доріжок. Доречно зазначити, що з року в рік протяжність пішохідних і велосипедних доріжок як в районах розміщення лісорекреаційних зон, так і в лісах, що виконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, зростає. До прикладу, в 1900 р. загальна протяжність пішохідних і велосипедних доріжок в районах розміщення відпочинкових зон становила всього 30 км, а в 2003 р. вона майже подвоїлася і сягнула 59 км.

Кількісне співвідношення окремих елементів благоустрою в лісах, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції на теренах лісорекреаційних зон показано на рис. 3.

Благоустрій лісів, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, і функції лісорекреаційних зон
Рис. 3. Благоустрій лісів, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, і функції лісорекреаційних зон

Як видно з наведених діаграм, найпопулярнішим елементом благоустрою є місця для розведення вогнищ, загальна кількість яких сягає 170. Зменшення місць для розведення вогнищ, розбивки наметів, дитячих спортивних майданчиків і стоянок для автомобілів в лісорекреаційних зонах спричинено істотним скороченням місць відпочинку у продовж останнього десятиліття. Разом з тим привертає увагу тенденція збільшення (в 1,6 рази) кількості лісорекреаційних зон у місцях розміщення санаторіїв, туристичних баз, готелів, кемпінгів, будинків мисливця і рибалки. Якщо в 1990 р. в таких місцях було тільки 17 лісорекреаційних зон, то у 2003 р. їх кількість зросла до 28.

Інша тенденція, виявлена нами у процесі досліджень, стосується оренди зон відпочинку. В минулому зони відпочинку у державному лісовому фонді могли передаватися тільки у коротко, або довготривале користування державним підприємствам та організаціям. Прикладом цього може служити зона відпочинку "Сприня", передана (безкоштовно) Самбірським державним лісгоспом в довгострокове користування Самбірському районному відділу освіти. В нових економічних умовах вперше у Жовківському державному лісгоспі, було здано в оренду ТзОВ "Лізинг - Торговий дім" ділянку лісового фонду площею 4,9 га, для рекреаційного використання упродовж 10 років. При цьому, орендна плата становить 5004 гривні на рік, тобто 1021,22 гривень за один гектар на рік. Можна сподіватися, що подібні ініціативи не тільки покращать фінансовий стан підприємства, а й зміцнять місцеву економіку.

Проведені дослідження свідчать, що на Львівщині широкі лісорекреаційні можливості поки що дуже слабо зреалізовані. Однією із головних причин цього є недосконала регіональна еколого-економічна політика. Львівщина має велику перспективу в розвитку лісорекреаційної сфери. Саме місцерозташування області, її геополітичне і геокультурне положення сприяє тому, що вона може відігравати роль своєрідного моста в Європу. До того ж на Львівщині є великі природно-ресурсні можливості організації зимових видів рекреаційної діяльності, зокрема гірськолижних. Гірськолижні поля с.м.т. Славське, с. Тисовець, с. Розлуч, м. Турка вважаються одними з найкращих у країні. В даний час в регіоні освоєно всього близько десятка гірськолижних спусків. Проте, зважаючи на зростаючий попит уже в найближчій перспективі, їх можна довести до 50-100 і обслуговувати за сезон щонайменше 200-300 тисяч аматорів зимового відпочинку в горах. Про зростання популярності зимового відпочинку в гірській частині Львівщини свідчить попереднє (за півроку наперед) резервування місць в готелях Славська на січень-лютий не тільки громадянами України, а й Австралії, Америки, Німеччини та інших країн. Контрастність і мальовничість ландшафтів гірських масивів, відносна чистота екологічного середовища, загальновідомі кліматотерапевтичні, бальнеологічні ресурси роблять даний регіон привабливим для іноземних туристів. Валютні надходження від курортно-рекреаційної діяльності в цьому регіоні можуть стати тим первинним капіталом, який дасть змогу істотно зміцнити регіональну економіку.

Програма раціонального освоєння і охорони лісового рекреаційного фонду області, основу якого становлять гірські курортні ліси та ліси зелених зон міст і населених пунктів, визначається регіональною лісовою та рекреаційною політикою. Метою такої політики є перспективне перетворення рекреаційно-туристичної індустрії області на одну з провідних сфер регіональної економіки. Для підвищення ефективності використання лісових рекреаційних ресурсів Львівщини пропонуємо:

- розробити систему економічних інструментів, яка б стимулювала лісокористувачів використовувати і облаштовувати лісові території для туризму і відпочинку населення;
- створити на природоохоронних територіях області мережу природо-пізнавальних стежок для використання їх з навчально-освітньою метою
- проводити політику заохочення місцевих органів влади і приватних інвесторів до розвитку сучасної туристичної та рекреаційної бази на лісових територіях (туристичні бази для тривалого і короткочасного відпочинку, наметові табори, навчально-освітні стежки, лижні курорти тощо);
- посилити співпрацю та координацію дій органів місцевого самоврядування і постійних лісокористувачів в питанні освоєння, благоустрою та впорядкування лісових територій з метою раціонального використання і охорони приміських рекреаційних лісів.
Література

1. Генсірук С.А., Нижник М.С., Копій Л.І. Ліси Західного регіону України / Наукове товариство ім Шевченка, МО України, УкрДЛТУ: Відп. Ред. Генсірук С.А. - Львів: УкрДЛТУ, 1998. - 407 с.
2. Дейнека А.М., Копач М.В. Проблеми і перспективи рекреаційного використання лісів Львівської області // Регіональна економіка № 2, 2001. - С.171-175.
3. Карпатский рекреационный комплекс. Долишний М.И., Нудельман Н.С, Ткаченко К.К. и др. - К.: Наук. думка. 1984. - 148 с.
4. Кучерявый В.А. Зеленая зона города. - К: Наук. думка, 1981. - 247 с.
5. Рекреаційна політика в Карпатському регіоні: принципи формування, шляхи реалізації (Кравців В.С., Євдокименко В.К., Габрель М.М., Копач М.В.) Чернівці, 1995. - 72 с.
6. Синякевич І .М. Інструменти екополітики: теорія і практика. - Львів: ЗУКЦ 2003. - 188 с
7. Фурдичко О.І., Бондаренко В.Д. Лісорекреаційні ресурси Львівщини та напрямки їх ефективного використання // Проблеми і перспективи розвитку природоохоронних об'єктів на Розточчі. - Львів: Логос, 2000. - 248 с.


Источник: Криницька Н.Г. Особливості лісових рекреаційних ресурсів Львівщини / Опубліковано: Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. - 2004. - вип.14.2. – С.184-190. : http://tourlib.net (использовать материалы возможно только в личных не коммерческих образовательных целях. Все права принадлежат их авторам)

Реклама:


Вступление

Раздел 1. Социально-экономические предпосылки развития рекреационной индустрии
1.1. Рекреационная индустрия в системе экономических приоритетов Карпатского региона
1.2. Направления стратегического развития Карпатского региона на современном этапе
1.3. Рекреационный потенциал Карпатского региона и его использования 1 2 3

Раздел 2. Развитие рекреационной отрасли и туризма в Карпатском регионе
2.1. Освоение Карпатского региона
2.2. Характеристика освоения рекреации в Карпатском регионе
2.3. Мировой опыт развития туризма 1 2

Раздел 3. Формирование политики рекреационного освоения региона
3.1. Принципы развития рекреационной индустрии
3.2. Приоритетные направления рекреации в регионе
3.3. Экономическая регуляция развития рекреационной сферы

Раздел 4. Перспектива модель рекреационной индустрии в регионе
4.1. Рекреационное районирование территорий
4.2. Характеристика рекреационных территорий
4.3. Экологические регламенты рекреационной индустрии
4.4. Система рекреационной инфраструктуры 1 2

Выводы

Литература
Источник: Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону). Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2005. - 96 с. : http://tourlib.net (использовать материалы возможно только в личных не коммерческих образовательных целях. Все права принадлежат их авторам)

 


Предисловие
Геологическое развитие и строение Карпат
Путешествие в глубь веков
Долиной реки Уж
По следам древних старателей
Кварц или диамант!
В урочище Смереков камень
Береговское холмогорье
Вышковская ртуть
Хрустальные дворцы в Солотвине
У «центра» Европы
Излилась на дно морское лава...
Экскурсии по вулканическим Карпатам
Вулкан... В центре Ужгорода
В подземном царстве вулкана
Невицкое
К древнему кратеру
Таинственные воронки
Долина здравниц
Водопад Скакало
Урочище Синяк
На обавский камень
Синее озеро
Загадка одинокой горы
Зачарованная долина
В краю золотистых гроздьев
Долина нарциссов
Морское око
Угольский заповедник
Зверинец в Буштыне

Краткий словарь геологических терминов
Литература
Источник: Лазаренко Э.А. По вулканическим Карпатам. Путеводитель. - Ужгород: Карпаты, 1978. - 96 с. : http://tourlib.net (использовать материалы возможно только в личных не коммерческих образовательных целях. Все права принадлежат их авторам)

 

Джерело: Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу. - К.: Альтерпрес, 2004. - 192 с. (подані матеріали (анотації розділів книги) можливо використовувати лише для ознайомлення. Всі права належать їх авторам. Шукайте книжку у книжкових магазинах)
Передмова
Розділ 1. Екологічний туризм
1.1. Принципи, функції та завдання екологічного туризму
1.2. Гносеологічні та історичні основи екологічного туризму
1.3. Інтеграційні та стабілізаційні основи екологічного туризму
Розділ 2. Конструктивно-географічні основи менеджменту екологічного турихму
2.1. Іноваційні основи менеджменту екологічного туризму
2.2. Науково-методичні основи менеджменту екологічного туризму
2.3. Конструктивно-географічні та дидактичні основи фахової підготовки менеджера екологічного туризму
Розділ 3. Екологічний туризм в системі екологічного геомаркетингу
3.1. Теоретико-методологічні та практичні засади екологічного геомаркетингу
3.2. Екологічний туризм в системі урбоекологічного маркетингу
3.3. Концепція геомаркетингу екологічного туризму як базової основи сталого рекреаційного природокористування
3.4. Екологічний туризм у системі суспільно-економічних відносин
3.5. Суспільно-економічні основи та економічний зміст стратегічного менеджменту екологічного туризму
3.6. Суспільно-економічні чинники розвитку екологічного туризму
3.7. Екотуристичний потенціал та специфічні риси екотуристського продукту
Розділ 4. Реалізація концепції геомаркетингу екологічного туризму
4.1. Особливості геомаркетиніу екологічного туризму
4.2. Розробка комплексу геомаркетингу
4.2.1. Маркетинговий профіль екотуриста
4.2.2. Стратегії збуту і прогнозування потенційного попиту в екологічному туризмі
4.3. Екотуристичні геомаркетингові комунікації
Висновки


Введение
Глава 1: Современный международный туризм и тенденции его развития в мире
1.1 Основные виды туризма и факторы влияющие на его развитие
1.2 Проблема неравенства в секторе туризма
Глава 2: Рекреационный потенциал и проблемы развития отрасли туризма в Украинских Карпатах
2.1 Природные и культурно-исторические условия развития туристской деятельности в Карпатском регионе
Рельеф Карпат
Бальнеологические ресурсы Карпат.
Бальнеогрязевые ресурсы Карпат
Фитолечебные ресурсы Карпат
Климатические и ландшафтные ресурсы Карпат
Историко-культурные ресурсы Карпат
Экологическая ситуация Карпат
Транспортная доступность Карпат
2.2 Социально-экономические условия развития отрасли туризма в Карпатском регионе
Экономические проблемы Карпатского региона
Социальные проблемы Карпатского региона
2.3 Структура рекреационного комплекса Карпатского региона
Глава 3: Проблемы и перспективы развития туристической отрасли в Украинских Карпатах
3.1 Стратегические ориентиры и факторы, подтверждают приоритетность развития сферы туризма в Карпатском регионе
3.2 Тенденции и перспективы развития международного туризма в регионе Украинских Карпат
Заключение
Список источников
Источник: Зазгарская И.Б. Проблемы и перспективы развития туризма на территории украинских Карпат: http://tourlib.net (использовать материалы возможно только в личных не коммерческих образовательных целях. Все права принадлежат их авторам)

 

Джерело: Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат. - Львів: Світ, 1991. - 248 с. (подані матеріали можливо використовувати лише для ознайомлення. Шукайте книжку у книжковиз магазинах)
Передмова
1. Екологічна і біогеографічна характеристика Карпат
Західні Карпати
Східні Карпати
Південні Карпати
2. Історія та організаційна структура охорони природи в Карпатах
2.1. Історичний огляд природоохоронних заходів
2.2. Організаційна структура охорони природи в країнах, на території яких розташовані Карпати
3. Наукове визначення різних типів заповідних екосистем
4. Екосистеми Карпат
4.1. Чехо-словацькі Карпати
Татранський національний парк (ТАНАП)
Пієнінський національний парк
Національний парк Низькі Татри
Національний парк Мала Фатра
Охоронна ландшафтна область "Бескиди"
Охоронна ландшафтна область Малі Карпати
Охоронна ландшафтна область Білі Карпати
Охоронна ландшафтна область Велика Фатра
Охоронна ландшафтна область Гірська Орава
Охоронна ландшафтна область Штіавницьке Горбогір'я
Охоронна ландшафтна область Муранська Планина
Охоронна ландшафтна область Поляна
Охоронна ландшафтна область Словацький рай
Охоронна ландшафтна область Вигорлат
Охоронна ландшафтна область Східні Карпати
4.2. Польські Карпати
Баб'є-Гурський біосферний заповідник
Татранський національний парк
Горчанський національний парк
Пієнінський національний парк
Бещадський національний парк
Інші охоронні території
4.3. Угорські Карпати
Бюккський національний парк
Агтелекський біосферний заповідник
Рослинність
Голлокейський ландшафтоохоронний район
Лазберцький ландшафтоохоронний район
Берженьський ландшафтоохоронний район
Земпленський ландшафтоохоронний район
Природні резервати державного значення
Токайсько-Бодрогзугський ландшафтоохоронний район
4.4. Українські Карпати
Угольсько-Широколужанський заповідний масив
Хустський заповідний масив "ДОЛИНА НАРЦИСІВ"
Карпатський національний парк
Національний парк "Синевир"
Інші важливіші природоохоронні території
Національний парк "Українські Бескиди"
4.5. Румунські Карпати
Біосферний заповідник Ретезат
Бучеджські гори і природні резервати на їх території
5. Міжнародний біосферний заповідник у Бескидах (проект) та його значення для природоохоронного співробітництва
6. Поліфункцюнальне значення заповідних екосистем та оптимізація їхнього охоронного режиму
Післямова

 

Статьи по туризму в Карпатах:
   

Ахекян К. Легенди Невицького замку у сучасному побутуванні сіл Невицьке і Кам’яниця Ужгородського району Закарпатської обл.
Бандерич В., Приндак В., Хоєцький П. Перспективи розвитку мисливського туризму в Сколівських Бескидах
Боднар Л.Р. Напрями залучення інвестицій у розвиток туристично-рекреаційного комплексу Карпатського регіону
Вачевський М.В., Свінцов О.М., Кузнєцов В.Ф. Рекреаційні можливості Трускавецько-Східницького регіону
Горнолыжный туризм в Украинских Карпатах
Грицюк М.Ю., Максимів Л.І. Врахування ризиків у задачі управління портфелями проектів розвитку туристичної галузі регіону Українських Карпат
Грицюк М.Ю., Максимів Л.І. Задачі стратегічного управління портфелями проектів у туристичній галузі Карпатського регіону
Гук Н.А. Перспективи розвитку міжнародного туризму в Карпатському регіоні
Гук Н.А. Перспективні напрямки розвитку туризму в регіоні Українських Карпат
Долина нарциссов - живая легенда Закарпатья
Дутчак С.В. Дві сторони впливу розвитку туристичної індустрії на збереження етнічної самобутності Карпатських гір
Дутчак С.В., Дутчак М.В. Деякі аспекти виділення сегментів спеціалізованого туризму та їх стан на території Чернівецької області
Дутчак С.В. Обґрунтування нових підходів у дослідженні туристсько-рекреаційної діяльності (на прикладі Буковинських Карпат та Середнього Подністров’я)
Зеленый туризм в Карпатах!
Киртич Л.П., Лемко І.С., Гайсак М.О. Курортно-рекреаційне зонування Закарпаття
Костюк І. Франківщина: мрії твої золоті, мрії твої незабуті
Кравців В., Жук П. Концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах
Криницька Н.Г. Особливості лісових рекреаційних ресурсів Львівщини
Любка А. Боржавська вузькоколійка: місцева Швейцарія, яку ми втрачаємо
Медяник А.М. Фактори стійкого розвитку підприємств у сегменті міжнародного туризму Карпатського регіону
Миронов Ю.Б. Спеціальні економічні зони і економічна безпека територій їх функціонування (на прикладі СЕЗКурортополіс Трускавець”)
Миронов Ю.Б. Особливості використання інвестицій у спеціальній економічній зоні "Курортополіс Трускавець"
Миронов Ю.Б. Особливості маркетингової діяльності суб’єктів СЕЗ "Курортополіс Трускавець"
Миронов Ю.Б. Формування інвестиційної привабливості СЕЗ "Курортополіс Трускавець"
Миронов Ю.Б. Чинники перспективного розвитку туристичного бізнесу в СЕЗ "Курортополіс Трускавець"
Михайлишин Л.І. Туризм як напрям економічного розвитку високогірних регіонів Прикарпаття (на прикладі Яремчанського регіону)
Недавня О. Історичний митрополичий Галич як осередок релігієзнавчого туризму та патріотичного виховання молоді
Нікіпелова О.М. Невикористані можливості застосування природних лікувальних ресурсів Карпатського регіону
Новицька-Колодіна А.О., Миронов Ю.Б. Особливості розвитку туризму в умовах спеціальної економічної зони (на прикладі СЕЗ "Курортополіс Трускавець")
Падовська О.М. Традиційний промисел Карпат в контексті формування рекреаційного комплексу
Передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському реґіоні України 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73
Петранівський В.Л. Галицька карпатська туристська інфраструктура: історичний аспект (ІІ пол. XIX ст. – 1939 р.)
Романів П.В. Аналіз ресурсної привабливості Українських Карпат для цілей розвитку пізнавального туризму
Проданюк О.Ю., Гнатяк І.С. Туристичні і рекреаційні можливості околиць хребта Чорногора в зимовий період
Романюк М.Д. Розвиток туризму в контексті соціально-економічного відродження Прикарпаття
Рутинський М.Й. Перспективні напрями розбудови рекреаційної інфраструктури курортної столиці Українських Карпат - м. Яремчі
Рутинський М.Й. Сучасний стан та напрямки розбудови курортно-рекреаційної інфраструктури Івано-Франківщини
Сільське зелене Прикарпаття : Чому саме Прикарпаття? Яремче Татарів Ворохта Яблуниця Верховина Косів Яворів Коломия Галич
Обласна влада і сільський туризм.
За допомогою ТАСІС.
Чим село вабить туриста?
Як вибрати, де зупинитися?
Современные гостиницы Трускавца - комфорт и оздоровление
Українські Карпати 2 3 4
Швагуляк-Шостак О. Карпатський трамвай
Швагуляк-Шостак О. Трускавецкурорт открыл сезон акционирования
Если вы заблудились в Карпатах
В Карпаты по грибы
Важные направления развития туризма в регионе Украинских Карпат
Велосипедный туризм в Карпатах
Водопад Каменка
Гостиницы Карпат
Сбор грибов в Карпатах
Особенности отдыха в Карпатах в мае
Советы владельцам усадеб и туристических баз
Проблемы и перспективы развития экологического туризма в Украине
Ведущие направления использования рекреационных ресурсов Карпат
Почему лучше отдохнуть в Карпатах чем на море
Как отдыхать в Карпатах летом
Организация многодневных походов по Карпатам
Как правильно организовать зимние походы в Карпаты?
Впервые на лыжах

ПРЕДИСЛОВИЕ
ГЛАВА 1. Введение в экотуризм
1.1. Предпосылки зарождения и история развития экотуризма. Концепция устойчивого развития современного туризма
1.2. Возможности управления воздействием туризма на природные туристские ресурсы и выгоды от экотуризма
1.3. Определение экотуризма
1.4. Виды экотуризма
1.5. Динамика роста и емкость экотуристского рынка
1.6. Маркетинговый профиль экотуриста
1.7. Факторы и прогнозы развития экотуризма
ГЛАВА 2. Туроперейтинг в экотуризме
2.1. Понятие и составляющие туроперейтинга
2.2. Проектирование экотуров
2.3. Работа гида с гостями
2.4. Менеджмент качества туристского обслуживания
2.5. Изучение рекреационных потребноаей экотуристов
2.6. Информационный контакт с гостями
ГЛАВА 3. Менеджмент обслуживания экотуристов
3.1. Организация размещения экотуристов
3.2. Организация питания туристов в экологических и приключенческих турах
3.3. Выполнение программы обслуживания
ГЛАВА 4. Безопасность в экотуризме (на примере горных путешествий)
4.1. Определение безопасности в туризме
4.2. Виды опасностей в туризме
4.3. Профилактика опасностей в горных экологических и приключенческих турах. Информированность туристов, подготовка маршрута и акклиматизация
4.4. Структура и причины несчастных случаев в горном экологическом и приключенческом туризме в СНГ
4.5. Природные опасности в горном экологическом и приключенческом туризме и правила поведения
4.6. Организация поисковых и спасательных работ в экологическом и приключенческом туризме
4.7. Опасности для иностранных туристов в Российской Федерации
4.8. Памятка безопасности для международных туристов
1. Предисловие
2. Подготовка к путешествию
3. Безопасность в городе
4. Безопасность в отеле
5. Безопасность в общественном транспорте
6. Безопасность во время вождения автомобиля
7. Как сохранить деньги в безопасности
8. Защита от террористов
9. Защита от инфекционных и вирусных заболевании
ГЛАВА 5. Менеджмент человеческих ресурсов в экотуризме
5.1. Связь управления персоналом со стратегией и структурой туристической фирмы
5.2. Определение потребности в персонале, текучести кадров и производительности труда
5.3. Профессиональные (квалификационные) стандарты подготовки персонала в турбизнесе и гостеприимстве для экотуризма
5.4. Отбор персонала в туристской фирме
5.5. Заключение трудового договора
5.6. Профориентация и трудовая адаптация
5.7. Обучение персонала в туризме и гостеприимстве
5.8. Оценка персонала в туристских организациях
5.9. Высвобождение персонала, увольнение
ГЛАВА 6. Технологии минимизации загрязнения окружающей среды в экологическом и приключенческом туризме
6.1. Приготовление пищи
6.2. Стирка белья и мойка посуды
6.3. Обустройство приютов, отелей, бивуаков
6.4. Утилизация отходов
6.5. Транспортные туристские перевозки
ГЛАВА 7. Экологический и приключенческий туризм как средство социально-экономического развития горных регионов (на примере Западного Непала)
ГЛАВА 8. Развитие экотуризма в горных районах мира
8.1. Туристский регион Америка
8.2. Туристский регион Африка
8.3. Туристские регионы: Ближний Восток и Южная Азия
ГЛАВА 9. Развитие экотуризма в горных районах (на примере Западного Кавказа)
9.1. Выделение и классификация горных туристских районов Западного Кавказа
9.2. Ресурсы и условия развития экотуризма в горных туристских районах Краснодарского края
Краснодарский туристский мезорайон
Апшеронский туристский мезорайон
Сочинский туристский мезорайон
Псебайский потенциально-туристский мезорайон
9.3. Ресурсы и условия развития экотуризма в Майкопском туристском мезорайоне Республики Адыгея
9.4. Ресурсы и условия развития приключенческого и экологического туризма в горных туристских районах Карачаево-Черкесской Республики
Архызский туристский мезорайон
Домбайский туристский мезорайон
Узункольский туристский мезорайон
ЛИТЕРАТУРА

Карпаты