Мир Солнца
Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ



Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
TOPlist

Активный отдых. Пассажирские перевозки, байдарки, поход Крым, сплав на байдаркахACTIVE-рейтинг туристических сайтов. Туризм и отдых






TOPlist
on-line.lv IRC/cats IRC_chat
Russian North Carolina
Отдых
skaitliukas e-center.lt
EASY.LV Interneta resursu reitings




contadores de visitas eharmony
contatori per blog


Besucherzahler hot russian women
contatori per blog


Besucherzahler ukraine women website
website counter
web clocks relojes para la web
Contatore
Besucherzahler russian wives
счетчик посещений
Рейтинг SIMPLETOP.NET


СКИДКИ И АКЦИИ
при онлайн бронировании
Зачарованные Карпаты туристическая база (Воловец, Карпаты) - Закарпатье
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Скидка -2%
Туристическая база Еловый двор
Еловый двор
Закарпатье, Поляна
Скидка -2%
Отель Здравница Карпат
Здравница Карпат
Закарпатье, Поляна
Скидка -5%






СКИДКИ И АКЦИИ
при онлайн бронировании
Полянский пейзаж в Поляне
Карпатский Краевид
Закарпатье, Поляна
Скидка -2%
Зачарованные Карпаты туристическая база (Воловец, Карпаты) - Закарпатье
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Скидка -2%
Туристическая база Еловый двор
Еловый двор
Закарпатье, Поляна
Скидка -2%
Отель Здравница Карпат
Здравница Карпат
Закарпатье, Поляна
Скидка -5%



Теги страницы


Особливості маркетингової діяльності, суб’єктів СЕЗ, Курортополіс Трускавець, отдых, Rest

 



Поиск варианта отдыха в Карпатах

Booking.com



Особливості маркетингової діяльності суб’єктів СЕЗ "Курортополіс Трускавець"

 

Особенности маркетинговой деятельности субъектов СЕЗ "Курортополис Трускавец"
Статьи



Місто Трускавець – один з найбільших бальнеологічних курортів України, відомий різноманіттям мінеральних вод, найпопулярнішою з яких є “Нафтуся”. На сьогоднішній день у місті налічується 20 санаторіїв, 22 пансіонати, 2 дитячі оздоровчі табори. Функціонує 2 бальнеоозокеритні лікарні, 2 курортні поліклініки, 2 бювети мінеральних вод. Щороку сюди приїжджає близько 160 тисяч туристів зі всієї України, а також понад 15 тис. іноземців [7, С.12].

Така популярність курорту з боку відпочиваючих, туристів і особливо людей, які бажають оздоровитись, вимагає відповідних рішень зі сторони владних структур, керівників санаторіїв, готелів, туристичних агентств, підприємств туристичної інфраструктури (ресторанів, барів, розважальних закладів), інвесторів.

З 1 січня 2000 року вступив у силу Закон України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” [1].

Метою спеціальної економічної зони є:

- покращення якості та об’ємів санаторно-курортного лікування;
- прискорення реформування курорту та розвиток туризму;
- забезпечення росту іноваційної та інвестиційної діяльності;
- концентрація матеріальних та фінансових ресурсів;
- вирішення екологічних проблем.

читать далее

Привабливість Курортополісу полягає у державній гарантії інвестицій на 20 років та збереження у повному обсязі усіх прав та пільг суб’єктів економічної зони “Курортополіс Трускавець” у випадку її ліквідації. Що стосується самих пільг, то вони дуже вигідні:

- звільнення від сплати земельного податку на період освоєння земельної ділянки, планування території, будівництва об’єктів;
- звільнення від сплати ввізного мита при ввозі на територію економічної зони медичного обладнання, оснащення, програмного забезпечення, об’єктів інтелектуальної власності для потреб, пов’язаних із реалізацією інвестиційних проектів;
- звільнення від сплати податку на додану вартість на ввіз медичного обладнання, оснащення, програмного забезпечення, об’єктів інтелектуальної власності для потреб реалізації інвестиційних проектів;
- звільнення на 3 роки від оподаткування прибутку, отриманого на території курортополісу від реалізації інвестиційних проектів;
- прибуток, отриманий з четвертого по шостий рік реалізації інвестиційних проектів, оподатковується за ставкою 50% від діючої ставки оподаткування [1].

Оцінивши ситуацію на курорті, керівники міста, бізнесмени та інвестори визначилися із конкурентоспроможними напрямками курортного бізнесу:

- будівництво невеликих (на 50-70 місць) комфортабельних пансіонатів та 2-3 поверхових вілл;
- надання послуг (ресторани, бари, магазини, розважальні заклади, телефонний зв’язок, Інтернет);
- реконструкція та покращення планування номерів у великих санаторіях;
- будівництво басейнів, спортзалів;
- надання сучасних медичних послуг;
- організація малого туризму (подорожі в Карпати, відвідання музеїв та театрів Львова та інших міст).

читать далее

Реалізація перелічених проектів диктує необхідність здійснення високоефективних маркетингових заходів. Важливо, щоб цим займалися не лише підприємства туристичної індустрії, але й владні структури міста.

До 1991 року санаторії Трускавця підпорядковувались відповідним міністерствам і відомствам та належали державі. З початку становлення ринкових відносин в Україні ситуація почала різко змінюватись – конкурентна боротьба та зростання вимог клієнтів щодо якості обслуговування змушували нових власників замислитись над необхідністю проведення маркетингових заходів. Дослідження ринку рекреаційних послуг Трускавця показали, що курортна інфраструктура нерозвинена, якість обслуговування, проживання та харчування жахливі, що негативно вплинуло на попит. На сьогоднішній день ситуація дещо покращилась.

Ринок рекреаційних послуг Трускавця представлений такими найпотужнішими підприємствами, як ЗАТ “Трускавецькурорт”, санаторій “Карпати”, санаторно-готельний комплекс “Дніпро-Бескид”, санаторій “Женева” та іншими.

Однією з найбільших бізнесових структур, які займаються наданням оздоровчих послуг в місті, є ЗАТ “Трускавецькурорт” (до 1999 року ­– об’єднання санаторно-курортних установ “Трускавецькурорт”). ЗАТ представляє інтереси 8 санаторіїв: “Берізка”, “Весна”, “Каштан”, “Алмаз”, “Кристал”, “Рубін”, “Янтар” та “Юність”. Це в основному великі санаторії, які можуть одночасно прийняти до 5250 людей. Щорічно тут відпочиває близько 70 тис. чол. Колектив ЗАТ налічує понад 300 лікарів і 750 працівників середнього медичного персоналу [10].

ЗАТ “Трускавецькурорт” має добру діагностичну та лікувальну бази для лікування захворювань нирок, сечовивідних шляхів, шлунку, печінки, жовчних шляхів, порушень обміну речовин, а також супутніх захворювань серцево-судинної системи.

читать далее

ЗАТ “Трускавецькурорт” активно займається маркетингом. Перш за все, це робота з туристичними агентствами, видання рекламних буклетів та брошур, публікація рекламних оголошень у засобах масової інформації. Крім цього, широко практикуються заходи по формуванню громадської думки ­– паблік рілейшнз. У пресі можна зустріти інтерв’ю з головним лікарем “Трускавецькурорту” Богданом Аксентійчуком, статті на тему курортного бізнесу та оздоровлення (наприклад, стаття [6, С.3]).

Керівництво ЗАТ “Трускавецькурорт” звертає значну увагу на цінову політику. Ціни на путівки у порівнянні з іншими санаторіями тут найнижчі. Так, путівка на 24 дні у 2-місному номері санаторіїв “Кристал”, “Алмаз”, “Рубін”, “Янтар” коштує 1128 гривень (станом на 1.06.2002 року). У санаторно-готельному комплексі “Дніпро-Бескид” аналогічна путівка обійдеться принаймні у 1400 грн., в “Карпатах” – 2160 грн., а в “Женеві” – 50-80 у.о. за добу залежності від терміну перебування.

В даний час спостерігається така тенденція, що туристи готові платити більшу ціну за кращі умови проживання та якісне харчування, чого не можуть у повному обсязі запропонувати санаторії “Трускавецькурорту”, а пропонують дорожчі санаторії. Не дивлячись на це, послуги санаторіїв ЗАТ “Трускавецькурорт” знаходять своїх споживачів саме завдяки виваженій ціновій політиці, і в літній сезон в них практично не буває вільних місць.

На жаль, в маркетинговій діяльності належної уваги не приділяється мережі Інтернет, яка зараз визнана одним з найефективніших засобів маркетингу.

Заслуговує на увагу також санаторно-готельний комплекс “Дніпро-Бескид” – він один, крім санаторію “Женева”, пропонує для гостей номери чотирьохзіркового зразку. СГК “Дніпро-Бескид” належать 2 великі будівлі при в’їзді до міста, які можуть одночасно прийняти близько 1200 відпочиваючих.

читать далее

Комплекс пропонує лише одно- та двомісні номери при цінах на путівки від 1400 до 25000 грн. за 24 дні лікування та відпочинку. Щодо лікувальної бази “Дніпро-Бескид”, то вона унікальна на Західній Україні. СГК має медичне обладнання, яке здатне робити ранню діагностику онкологічних захворювань, проводити лікування багатьох хвороб сучасним безопераційним методом.

Маркетингова діяльність СГК “Дніпро-Бескид” охоплює наступні напрямки:

- використання прийомів паблік рілейшнз (статті про СГК та інтерв’ю з його керівником Олександром Чебаненком у газетах та журналах [2; 3];
- створення сприятливого іміджу підприємству завдяки доброчинній діяльності (колектив СГК допомагає у розбудові 5 церков, опікується сиротинцем “Оранта”, що у м. Дрогобичі);
- участь у всеукраїнських та міжнародних виставках, присвячених туризму та рекреації.

Слід відзначити, що спеціалісти з маркетингу також не приділяють належної уваги мережі Інтернет як потужному інструменту просування на ринок продукту, зокрема рекреаційно-туристичних послуг.

Помітне місце на ринку туристично-оздоровчих послуг Трускавця займає санаторій “Карпати”. Санаторій має найрозвиненішу серед інших санаторіїв інфраструктуру: до послуг відпочиваючих одно- та двомісні номери класу “люкс”, 2 басейни з гідромасажем, спортивний та тренажерний зали, 2 бари і кафе, зимовий сад, кіноконцертний і танцювальний зали, салон краси, перукарня, солярій і навіть каплиця Покрови Пресвятої Богородиці. Лікувальна база санаторію - це власний бювет мінеральних вод, 10 діагностичних та 20 лікувальних кабінетів, обладнаних сучасною апаратурою, косметологічний та стоматологічний кабінети. Пропонуються екскурсії по визначних місцях Львівщини, виїзди на гірськолижні бази, прогулянки на конях – і головне, усе це можна організувати на місці.

читать далее

З огляду на такий широкий спектр послуг та їх якість ціни на відпочинок та лікування в санаторії є порівняно високими для українського ринку: найдешевша путівка на 24 дні у двомісний номер коштує 2160 грн., а найдорожча – близько 15000 грн. без урахування мережі додаткових послуг!

У маркетинговій діяльності основна увага приділяється рекламі в періодичних виданнях України та за кордоном. Можна зустріти численні брошури, буклети, рекламні листи доброї якості. В одному з рекламних листів було посилання на веб-сайт www.san-karpaty.ua, проте на цьому присутнє лише слово “TEST”. Не дивлячись на це, путівки санаторію продаються добре завдяки постійним клієнтам та усній рекламі.

Одним з найновіших лікувально-відпочинкових закладів Трускавця є санаторій “Женева”. Його офіційне відкриття відбулося 4 березня 2001 року. Інвестори, швейцарська фірма “Central Invest and Beteiligungs AG” та ТзОВ “Трускавецьінвест”, яке представляє вже згадуваний ВАТ “Трускавецькурорт”, вклали у будівництво сучасного санаторію більше 1 млн. доларів США [4].

До нового лікувально-оздоровчого комплексу увійшли реконструйований корпус санаторію “Юність”, деякі приміщення санаторію “Берізка” та корпус бальнеоозокеритолікарні №1. Крім того, була підписана угода із санаторієм “Кришталевий палац” про надання до послуг гостей “Женеви” однієї з найкращих у місці лікувальних баз. У рамках проекту інвестори планують побудувати також власну клініку.

читать далее

Санаторій “Женева” здатний прийняти одночасно до 120 чоловік. У розпорядженні гостей 50 кімнат класу люкс, обладнаних туалетами, ванними кімнатами або душовими кабінками. Також кожен номер має телефон, телевізор із супутниковим телебаченням, міні-бар. В санаторії функціонує сауна, тренажерний зал, кабінет масажу. Обійдеться усе це, разом з харчуванням (“шведський стіл”) та лікуванням, приблизно у 50 доларів США за добу.

Звичайно, така ціна є порівняно високою для більшості громадян України, тому важливим напрямком в маркетинговій діяльності санаторію є визначення потенційних клієнтів та спрямування саме на них зусиль маркетингу.

Маркетологи санаторію використовують дещо нетрадиційні для українського ринку прийоми просування послуг. Санаторій активно співпрацює з численними туристичними фірмами України та за кордоном, залучає окремих агентів для продажу путівок на умовах оплати комісійними тощо.

Щодо реклами, то вона теж зустрічається в різних періодичних виданнях, по радіо та телебаченню. Хоча маркетологи, визначивши цільовою аудиторією людей із достатком вищим від середнього, намагаються просувати інформацію рекламного характеру у відповідні такій аудиторії видання. Наприклад, у жіночому журналі “Наталі” було опубліковано ряд статей про санаторій “Женева” з описом усіх привабливих послуг, які там надаються [5; 8; 9]. Хоча статті і оплачені на умовах реклами, це є типовий паблік рілейшнз, оскільки інформація представлена від імені ніби-то незалежних журналістів “Наталі”. Крім того, такі статті публікуються і у виданнях з великим тиражем, таких як “Високий Замок”, “Галицькі Контракти” та інших.

У маркетингу звертається увага і на мережу Інтернет. Санаторій має власний веб-сайт з адресою www.sangeneva.com, який, проте, з невідомих нам причин не відкривається. Маркетологи активно просувають інформацію про санаторій у численні Інтернет-видання. Інформацію по “Женеву” можна знайти і на сайтах різних туристичних фірм. Wе означає, що користувачі Інтернету мають більшу ймовірність познайомитись при роботі в мережі саме із “Женевою”, ніж із будь-яким іншим трускавецьким санаторієм.

читать далее

Згадані санаторії становлять основу курортного бізнесу міста Трускавця. Вони є найбільшими та найпопулярнішими і заслужено виступають обличчям ринку рекреаційних послуг Трускавця. Функціонують ще й інші санаторії. Наприклад, “Кришталевий палац” МВС України, де відпочиває Президент України, міністри та народні депутати, є санаторієм відносно закритим для основної маси туристів. Є і такі санаторії, які відчувають труднощі в сучасних ринкових умовах. Наприклад, санаторій “Прикарпаття” через фінансову неспроможність не може довести у відповідність сучасним вимогам умови проживання та харчування, а також практикувати сучасні маркетингові заходи. Це призводить до того, що, не дивлячись на відносно низькі ціни на путівки (700-900 грн. за 24 дні), багато місць залишаються вільними навіть у літні місяці.

Таким чином, ринок рекреаційних послуг “Курортополісу Трускавець є дуже перспективним і динамічним. Створений у відповідності до Закону України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” орган управління Курортополісом ЗАТ “Трускавецький валеологічний іноваційний центр” (генеральний директор – к.е.н. Болеслав Петровський) функціонує як своєрідний портал між інвесторами та потенційними об’єктами інвестування, у значній мірі сприяє залученню інвестицій. Так, на протязі 2000-2002 років в курортний бізнес Трускавця було вкладено інвестицій на суму понад 12 млн. доларів США. Швейцарський інвестиційний проект (в рамках якого вже збудований санаторій “Женева”) передбачає вкладення всього 16 млн. доларів США у будівництво чотирьох лікувально-відпочинкових комплексів на більш ніж 700 місць.

читать далее

Розвиток рекреаційного туризму в регіоні обов’язково має супроводжуватись і розвитком інфраструктури (зв’язку, транспорту, індустрії розваг та ін.). Можна очікувати, що ця умова буде успішно виконана, оскільки пільгові умови ведення бізнесу на території Курортополісу, передбачені Законом України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець”, сприяють цьому.
Література

1. Закон України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” // ВВР. – 1999. – №18.
2. Біньо Л. “Дніпро-Бескид” – перлина курортного Трускавця // Діловий діалог. – 2001. – №42. – С.8-10.
3. Воробель І. Олександр Чебаненко: “Мудрий не той, котрий мудрий сьогодні, а той мудрий, котрий буде мудрим завтра” // Український шлях. – 1998. – №45. – С.4.
4. В Трускавце открыли современный санаторий “Женева” // Информационный портал Liga Online. – www.liga.kiev.ua.
5. Демина Е. Из жизни отдыхающих в “Женеве” // Натали. – 2001. – №11. – С.140.
6. Дорофтей О. У курортному Трускавці благодатний інвестиційний клімат // Високий замок. – 2001. – №168. – С.4.
7. Петровський Б.Д., Петровський О.Б. Особливості інноваційної діяльності в умовах функціонування СЕЗ “Курортополіс Трускавець” // Міжнародний конгрес “Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку”. – Трускавець, 2000. – 275 с.
8. Ткаченко Т. Здравствуй, “Женева” // Натали. –2002. – №1. – С.93.
9. Ткаченко Т. Новый год и Рождество – в “Женеве” // Натали. – 2001. – №12. – С.80.
10. Швагуляк-Шостак О. "Трускавецкурорт" открыл сезон акционирования // Контракты. – www.gc.com.ua


Источник: Миронов Ю.Б. Особливості маркетингової діяльності суб’єктів СЕЗ "Курортополіс Трускавець" / Опубліковано: Звіт про результати дослідження кафедральної наукової теми "Соціально-економічні умови функціонування спеціальної економічної зони (СЕЗ) “Курортополіс Трускавець”". - Дрогобич: Дрогобицький державний педагогічний університет, 2003. : http://tourlib.net (использовать материалы возможно только в личных не коммерческих образовательных целях. Все права принадлежат их авторам)

Реклама:


Вступление

Раздел 1. Социально-экономические предпосылки развития рекреационной индустрии
1.1. Рекреационная индустрия в системе экономических приоритетов Карпатского региона
1.2. Направления стратегического развития Карпатского региона на современном этапе
1.3. Рекреационный потенциал Карпатского региона и его использования 1 2 3

Раздел 2. Развитие рекреационной отрасли и туризма в Карпатском регионе
2.1. Освоение Карпатского региона
2.2. Характеристика освоения рекреации в Карпатском регионе
2.3. Мировой опыт развития туризма 1 2

Раздел 3. Формирование политики рекреационного освоения региона
3.1. Принципы развития рекреационной индустрии
3.2. Приоритетные направления рекреации в регионе
3.3. Экономическая регуляция развития рекреационной сферы

Раздел 4. Перспектива модель рекреационной индустрии в регионе
4.1. Рекреационное районирование территорий
4.2. Характеристика рекреационных территорий
4.3. Экологические регламенты рекреационной индустрии
4.4. Система рекреационной инфраструктуры 1 2

Выводы

Литература
Источник: Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону). Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2005. - 96 с. : http://tourlib.net (использовать материалы возможно только в личных не коммерческих образовательных целях. Все права принадлежат их авторам)

 


Предисловие
Геологическое развитие и строение Карпат
Путешествие в глубь веков
Долиной реки Уж
По следам древних старателей
Кварц или диамант!
В урочище Смереков камень
Береговское холмогорье
Вышковская ртуть
Хрустальные дворцы в Солотвине
У «центра» Европы
Излилась на дно морское лава...
Экскурсии по вулканическим Карпатам
Вулкан... В центре Ужгорода
В подземном царстве вулкана
Невицкое
К древнему кратеру
Таинственные воронки
Долина здравниц
Водопад Скакало
Урочище Синяк
На обавский камень
Синее озеро
Загадка одинокой горы
Зачарованная долина
В краю золотистых гроздьев
Долина нарциссов
Морское око
Угольский заповедник
Зверинец в Буштыне

Краткий словарь геологических терминов
Литература
Источник: Лазаренко Э.А. По вулканическим Карпатам. Путеводитель. - Ужгород: Карпаты, 1978. - 96 с. : http://tourlib.net (использовать материалы возможно только в личных не коммерческих образовательных целях. Все права принадлежат их авторам)

 

Джерело: Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу. - К.: Альтерпрес, 2004. - 192 с. (подані матеріали (анотації розділів книги) можливо використовувати лише для ознайомлення. Всі права належать їх авторам. Шукайте книжку у книжкових магазинах)
Передмова
Розділ 1. Екологічний туризм
1.1. Принципи, функції та завдання екологічного туризму
1.2. Гносеологічні та історичні основи екологічного туризму
1.3. Інтеграційні та стабілізаційні основи екологічного туризму
Розділ 2. Конструктивно-географічні основи менеджменту екологічного турихму
2.1. Іноваційні основи менеджменту екологічного туризму
2.2. Науково-методичні основи менеджменту екологічного туризму
2.3. Конструктивно-географічні та дидактичні основи фахової підготовки менеджера екологічного туризму
Розділ 3. Екологічний туризм в системі екологічного геомаркетингу
3.1. Теоретико-методологічні та практичні засади екологічного геомаркетингу
3.2. Екологічний туризм в системі урбоекологічного маркетингу
3.3. Концепція геомаркетингу екологічного туризму як базової основи сталого рекреаційного природокористування
3.4. Екологічний туризм у системі суспільно-економічних відносин
3.5. Суспільно-економічні основи та економічний зміст стратегічного менеджменту екологічного туризму
3.6. Суспільно-економічні чинники розвитку екологічного туризму
3.7. Екотуристичний потенціал та специфічні риси екотуристського продукту
Розділ 4. Реалізація концепції геомаркетингу екологічного туризму
4.1. Особливості геомаркетиніу екологічного туризму
4.2. Розробка комплексу геомаркетингу
4.2.1. Маркетинговий профіль екотуриста
4.2.2. Стратегії збуту і прогнозування потенційного попиту в екологічному туризмі
4.3. Екотуристичні геомаркетингові комунікації
Висновки


Введение
Глава 1: Современный международный туризм и тенденции его развития в мире
1.1 Основные виды туризма и факторы влияющие на его развитие
1.2 Проблема неравенства в секторе туризма
Глава 2: Рекреационный потенциал и проблемы развития отрасли туризма в Украинских Карпатах
2.1 Природные и культурно-исторические условия развития туристской деятельности в Карпатском регионе
Рельеф Карпат
Бальнеологические ресурсы Карпат.
Бальнеогрязевые ресурсы Карпат
Фитолечебные ресурсы Карпат
Климатические и ландшафтные ресурсы Карпат
Историко-культурные ресурсы Карпат
Экологическая ситуация Карпат
Транспортная доступность Карпат
2.2 Социально-экономические условия развития отрасли туризма в Карпатском регионе
Экономические проблемы Карпатского региона
Социальные проблемы Карпатского региона
2.3 Структура рекреационного комплекса Карпатского региона
Глава 3: Проблемы и перспективы развития туристической отрасли в Украинских Карпатах
3.1 Стратегические ориентиры и факторы, подтверждают приоритетность развития сферы туризма в Карпатском регионе
3.2 Тенденции и перспективы развития международного туризма в регионе Украинских Карпат
Заключение
Список источников
Источник: Зазгарская И.Б. Проблемы и перспективы развития туризма на территории украинских Карпат: http://tourlib.net (использовать материалы возможно только в личных не коммерческих образовательных целях. Все права принадлежат их авторам)

 

Джерело: Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат. - Львів: Світ, 1991. - 248 с. (подані матеріали можливо використовувати лише для ознайомлення. Шукайте книжку у книжковиз магазинах)
Передмова
1. Екологічна і біогеографічна характеристика Карпат
Західні Карпати
Східні Карпати
Південні Карпати
2. Історія та організаційна структура охорони природи в Карпатах
2.1. Історичний огляд природоохоронних заходів
2.2. Організаційна структура охорони природи в країнах, на території яких розташовані Карпати
3. Наукове визначення різних типів заповідних екосистем
4. Екосистеми Карпат
4.1. Чехо-словацькі Карпати
Татранський національний парк (ТАНАП)
Пієнінський національний парк
Національний парк Низькі Татри
Національний парк Мала Фатра
Охоронна ландшафтна область "Бескиди"
Охоронна ландшафтна область Малі Карпати
Охоронна ландшафтна область Білі Карпати
Охоронна ландшафтна область Велика Фатра
Охоронна ландшафтна область Гірська Орава
Охоронна ландшафтна область Штіавницьке Горбогір'я
Охоронна ландшафтна область Муранська Планина
Охоронна ландшафтна область Поляна
Охоронна ландшафтна область Словацький рай
Охоронна ландшафтна область Вигорлат
Охоронна ландшафтна область Східні Карпати
4.2. Польські Карпати
Баб'є-Гурський біосферний заповідник
Татранський національний парк
Горчанський національний парк
Пієнінський національний парк
Бещадський національний парк
Інші охоронні території
4.3. Угорські Карпати
Бюккський національний парк
Агтелекський біосферний заповідник
Рослинність
Голлокейський ландшафтоохоронний район
Лазберцький ландшафтоохоронний район
Берженьський ландшафтоохоронний район
Земпленський ландшафтоохоронний район
Природні резервати державного значення
Токайсько-Бодрогзугський ландшафтоохоронний район
4.4. Українські Карпати
Угольсько-Широколужанський заповідний масив
Хустський заповідний масив "ДОЛИНА НАРЦИСІВ"
Карпатський національний парк
Національний парк "Синевир"
Інші важливіші природоохоронні території
Національний парк "Українські Бескиди"
4.5. Румунські Карпати
Біосферний заповідник Ретезат
Бучеджські гори і природні резервати на їх території
5. Міжнародний біосферний заповідник у Бескидах (проект) та його значення для природоохоронного співробітництва
6. Поліфункцюнальне значення заповідних екосистем та оптимізація їхнього охоронного режиму
Післямова

 

Статьи по туризму в Карпатах:
   

Ахекян К. Легенди Невицького замку у сучасному побутуванні сіл Невицьке і Кам’яниця Ужгородського району Закарпатської обл.
Бандерич В., Приндак В., Хоєцький П. Перспективи розвитку мисливського туризму в Сколівських Бескидах
Боднар Л.Р. Напрями залучення інвестицій у розвиток туристично-рекреаційного комплексу Карпатського регіону
Вачевський М.В., Свінцов О.М., Кузнєцов В.Ф. Рекреаційні можливості Трускавецько-Східницького регіону
Горнолыжный туризм в Украинских Карпатах
Грицюк М.Ю., Максимів Л.І. Врахування ризиків у задачі управління портфелями проектів розвитку туристичної галузі регіону Українських Карпат
Грицюк М.Ю., Максимів Л.І. Задачі стратегічного управління портфелями проектів у туристичній галузі Карпатського регіону
Гук Н.А. Перспективи розвитку міжнародного туризму в Карпатському регіоні
Гук Н.А. Перспективні напрямки розвитку туризму в регіоні Українських Карпат
Долина нарциссов - живая легенда Закарпатья
Дутчак С.В. Дві сторони впливу розвитку туристичної індустрії на збереження етнічної самобутності Карпатських гір
Дутчак С.В., Дутчак М.В. Деякі аспекти виділення сегментів спеціалізованого туризму та їх стан на території Чернівецької області
Дутчак С.В. Обґрунтування нових підходів у дослідженні туристсько-рекреаційної діяльності (на прикладі Буковинських Карпат та Середнього Подністров’я)
Зеленый туризм в Карпатах!
Киртич Л.П., Лемко І.С., Гайсак М.О. Курортно-рекреаційне зонування Закарпаття
Костюк І. Франківщина: мрії твої золоті, мрії твої незабуті
Кравців В., Жук П. Концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах
Криницька Н.Г. Особливості лісових рекреаційних ресурсів Львівщини
Любка А. Боржавська вузькоколійка: місцева Швейцарія, яку ми втрачаємо
Медяник А.М. Фактори стійкого розвитку підприємств у сегменті міжнародного туризму Карпатського регіону
Миронов Ю.Б. Спеціальні економічні зони і економічна безпека територій їх функціонування (на прикладі СЕЗКурортополіс Трускавець”)
Миронов Ю.Б. Особливості використання інвестицій у спеціальній економічній зоні "Курортополіс Трускавець"
Миронов Ю.Б. Особливості маркетингової діяльності суб’єктів СЕЗ "Курортополіс Трускавець"
Миронов Ю.Б. Формування інвестиційної привабливості СЕЗ "Курортополіс Трускавець"
Миронов Ю.Б. Чинники перспективного розвитку туристичного бізнесу в СЕЗ "Курортополіс Трускавець"
Михайлишин Л.І. Туризм як напрям економічного розвитку високогірних регіонів Прикарпаття (на прикладі Яремчанського регіону)
Недавня О. Історичний митрополичий Галич як осередок релігієзнавчого туризму та патріотичного виховання молоді
Нікіпелова О.М. Невикористані можливості застосування природних лікувальних ресурсів Карпатського регіону
Новицька-Колодіна А.О., Миронов Ю.Б. Особливості розвитку туризму в умовах спеціальної економічної зони (на прикладі СЕЗ "Курортополіс Трускавець")
Падовська О.М. Традиційний промисел Карпат в контексті формування рекреаційного комплексу
Передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському реґіоні України 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73
Петранівський В.Л. Галицька карпатська туристська інфраструктура: історичний аспект (ІІ пол. XIX ст. – 1939 р.)
Романів П.В. Аналіз ресурсної привабливості Українських Карпат для цілей розвитку пізнавального туризму
Проданюк О.Ю., Гнатяк І.С. Туристичні і рекреаційні можливості околиць хребта Чорногора в зимовий період
Романюк М.Д. Розвиток туризму в контексті соціально-економічного відродження Прикарпаття
Рутинський М.Й. Перспективні напрями розбудови рекреаційної інфраструктури курортної столиці Українських Карпат - м. Яремчі
Рутинський М.Й. Сучасний стан та напрямки розбудови курортно-рекреаційної інфраструктури Івано-Франківщини
Сільське зелене Прикарпаття : Чому саме Прикарпаття? Яремче Татарів Ворохта Яблуниця Верховина Косів Яворів Коломия Галич
Обласна влада і сільський туризм.
За допомогою ТАСІС.
Чим село вабить туриста?
Як вибрати, де зупинитися?
Современные гостиницы Трускавца - комфорт и оздоровление
Українські Карпати 2 3 4
Швагуляк-Шостак О. Карпатський трамвай
Швагуляк-Шостак О. Трускавецкурорт открыл сезон акционирования
Если вы заблудились в Карпатах
В Карпаты по грибы
Важные направления развития туризма в регионе Украинских Карпат
Велосипедный туризм в Карпатах
Водопад Каменка
Гостиницы Карпат
Сбор грибов в Карпатах
Особенности отдыха в Карпатах в мае
Советы владельцам усадеб и туристических баз
Проблемы и перспективы развития экологического туризма в Украине
Ведущие направления использования рекреационных ресурсов Карпат
Почему лучше отдохнуть в Карпатах чем на море
Как отдыхать в Карпатах летом
Организация многодневных походов по Карпатам
Как правильно организовать зимние походы в Карпаты?
Впервые на лыжах

ПРЕДИСЛОВИЕ
ГЛАВА 1. Введение в экотуризм
1.1. Предпосылки зарождения и история развития экотуризма. Концепция устойчивого развития современного туризма
1.2. Возможности управления воздействием туризма на природные туристские ресурсы и выгоды от экотуризма
1.3. Определение экотуризма
1.4. Виды экотуризма
1.5. Динамика роста и емкость экотуристского рынка
1.6. Маркетинговый профиль экотуриста
1.7. Факторы и прогнозы развития экотуризма
ГЛАВА 2. Туроперейтинг в экотуризме
2.1. Понятие и составляющие туроперейтинга
2.2. Проектирование экотуров
2.3. Работа гида с гостями
2.4. Менеджмент качества туристского обслуживания
2.5. Изучение рекреационных потребноаей экотуристов
2.6. Информационный контакт с гостями
ГЛАВА 3. Менеджмент обслуживания экотуристов
3.1. Организация размещения экотуристов
3.2. Организация питания туристов в экологических и приключенческих турах
3.3. Выполнение программы обслуживания
ГЛАВА 4. Безопасность в экотуризме (на примере горных путешествий)
4.1. Определение безопасности в туризме
4.2. Виды опасностей в туризме
4.3. Профилактика опасностей в горных экологических и приключенческих турах. Информированность туристов, подготовка маршрута и акклиматизация
4.4. Структура и причины несчастных случаев в горном экологическом и приключенческом туризме в СНГ
4.5. Природные опасности в горном экологическом и приключенческом туризме и правила поведения
4.6. Организация поисковых и спасательных работ в экологическом и приключенческом туризме
4.7. Опасности для иностранных туристов в Российской Федерации
4.8. Памятка безопасности для международных туристов
1. Предисловие
2. Подготовка к путешествию
3. Безопасность в городе
4. Безопасность в отеле
5. Безопасность в общественном транспорте
6. Безопасность во время вождения автомобиля
7. Как сохранить деньги в безопасности
8. Защита от террористов
9. Защита от инфекционных и вирусных заболевании
ГЛАВА 5. Менеджмент человеческих ресурсов в экотуризме
5.1. Связь управления персоналом со стратегией и структурой туристической фирмы
5.2. Определение потребности в персонале, текучести кадров и производительности труда
5.3. Профессиональные (квалификационные) стандарты подготовки персонала в турбизнесе и гостеприимстве для экотуризма
5.4. Отбор персонала в туристской фирме
5.5. Заключение трудового договора
5.6. Профориентация и трудовая адаптация
5.7. Обучение персонала в туризме и гостеприимстве
5.8. Оценка персонала в туристских организациях
5.9. Высвобождение персонала, увольнение
ГЛАВА 6. Технологии минимизации загрязнения окружающей среды в экологическом и приключенческом туризме
6.1. Приготовление пищи
6.2. Стирка белья и мойка посуды
6.3. Обустройство приютов, отелей, бивуаков
6.4. Утилизация отходов
6.5. Транспортные туристские перевозки
ГЛАВА 7. Экологический и приключенческий туризм как средство социально-экономического развития горных регионов (на примере Западного Непала)
ГЛАВА 8. Развитие экотуризма в горных районах мира
8.1. Туристский регион Америка
8.2. Туристский регион Африка
8.3. Туристские регионы: Ближний Восток и Южная Азия
ГЛАВА 9. Развитие экотуризма в горных районах (на примере Западного Кавказа)
9.1. Выделение и классификация горных туристских районов Западного Кавказа
9.2. Ресурсы и условия развития экотуризма в горных туристских районах Краснодарского края
Краснодарский туристский мезорайон
Апшеронский туристский мезорайон
Сочинский туристский мезорайон
Псебайский потенциально-туристский мезорайон
9.3. Ресурсы и условия развития экотуризма в Майкопском туристском мезорайоне Республики Адыгея
9.4. Ресурсы и условия развития приключенческого и экологического туризма в горных туристских районах Карачаево-Черкесской Республики
Архызский туристский мезорайон
Домбайский туристский мезорайон
Узункольский туристский мезорайон
ЛИТЕРАТУРА

Карпаты